- військово-польовий
- —————————————————————————————військо́во-польови́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
військово-польовий — а/, е/. Який діє, функціонує безпосередньо на місці подій, найчастіше воєнних (про суд і т. ін.). •• Військо/во польові/ суди/ виняткові, або надзвичайні, суди, що діють поза норм існуючого у даній державі кримінального законодавства та… … Український тлумачний словник
воєнно-польовий — а/, е/, рідко. Те саме, що військово польовий … Український тлумачний словник
командир — а, ч. 1) Керівник військової частини, підрозділу, з єднання, загону, судна, ескадрильї тощо. Командир батальйону, батареї (комбат). Командир бригади (комбриг). Командир дивізії, дивізіону (комдив). Польовий командир. 2) розм., жарт. Про того, хто … Український тлумачний словник